Петровецька громада
Чернівецька область, Чернівецький район

Історія населених пунктів ОТГ

с.Верхні Петрівці 

Верхні Петрівці | Петровецька громада, Чернівецька область, Чернівецький район


с.Нижні Петрівці

Нижні Петрівці | Петровецька громада, Чернівецька область, Чернівецький район


с.Аршиця

Аршиця | Петровецька громада, Чернівецька область, Чернівецький район


Петровецька сільська територіальна громада  створена 19 листопада 2020 року та обʼєднує в собі 3 (три) населених пункти: село Верхні Петрівці, село Нижні Петрівці, село Аршиця. Для кращого розуміння особливостей та потреб нашої територіальної громади слід зупинитись на короткій історичній довідці щодо кожного села.

Нижні Петрівці та Верхні Петрівці до кінця XIX століття були одним населеним пунктом. Тому минуле для двох сіл є спільним. Зазначимо лиш, що румунський дослідник Гонца вважає, що село Петрівці існувало ще на початку 15 століття під назвою Пітіч, котра зустрічається у одному з документів воєводи Александра Доброго (1423 р.) та в ряді інших манускриптів того часу.

Можливо, першим власником місцевої землі і був такий собі чоловік доволі низького зросту на прізвисько Пітіч (у перекладі з румунської – карлик). Втім, під назвою Петрівці поселення вперше згадують у грамоті за 11 липня 1610 року., і тому це є офіційною датою створення села.

Впродовж тривалого часу Петрівці були у власності різних господарів та монастирів. Принаймні до 1806 року жителі села не мали власного храму (ходили на Богослужіння у сусідні Іжівці). І тільки у згаданому вище році його спорудили неподалік Малого Сірету.

Першим священником  у цьому храмі був Теодор Теодорович, який працював у селі душ пастирем 25 років. Згадану дерев’яну церкву згодом, коли спорудили нову, акуратно розібрали та подарували у 1912 році жителям с. Кандешть, що у Сучавському повіті (Румунія). Перший камінь під новий храм Успіння Пресвятої Богородиці громада Нижніх Петрівців заклала у 1903 році, а завершила будову у 1909 році, її освятив буковинський митрополит Володимир Репта.

Перша школа у вже розділеному селі, яке стало називатись Нижніми Петрівцями, була збудована у 1888 році (у ній першим вчителем був Іван Грабовський).

На долю жителів Нижніх Петрівців випало й чимало трагічних сторінок. Так, окремі з них стали свідками кривавих подій, що розігрались 1 квітня 1941 року біля урочища Варниця, що в сусідньому Глибоцькому районі. Вони були у велелюдній «колоні смерті», що складалась з румунів та українців, котрі, по суті, намагались, несучи попереду хоругви та ікони, гуртом втекти з «радянського раю» у сусідню Румунію.

Радянські прикордонники зустріли беззбройних людей кулеметними чергами. Серед вбитих було й 18 жителів Нижніх Петрівців. Ще 22 учасники походу були заарештовані та ув’язнені. Загалом на пам’ятнику жертвам сталінських репресій (його відкрили 28 серпня 1992 року) викарбувано 138 прізвищ жителів села, котрі були виселені разом з родинами з рідної землі у казахські степи та сибірську тайгу.

Частина з них не повернулася до рідних домівок. І серед них – Адольф Капучинський, котрий мав 70 гектарів землі (за цей «злочин» 13 червня 1941 року його депортували у Казахстан на заслання). Ще 37 жителів Нижніх Петрівців воювали на фронтах війни.

Уродженцем села є доктор філологічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Ілля Попеску (він є автором 350 наукових праць, 20 книг і, зокрема, монографії «Петрівці – село у долині Сірету. Історія та сучасність»; його ім’я внесено у енциклопедію «Провідні мовознавці світу», яка побачила світ в Москві у 2006 р.).

В Україні та за її межами відоме прізвище ще одного уродженця Нижніх Петрівців Івана Попеску, доктора філософії, народного депутата України ІІІ скликань, президента міжрегіонального об’єднання «Румунська спільнота України», віце-президента Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Віднедавна став більш відомим в Україні місцевий фолькгурт «Мугурєл» завдяки спецпроекту телеканалу «Інтер»: ансамбль виконав Гімн України… румунською мовою.

Чимало захоплюючого та непересічного про сучасне та минуле села Нижні Петрівці можна почерпнути з багатої експозиції місцевого музею, яким опікується вчитель Валерій Змошу. Минуле і сучасне села, його традиції і фольклор досліджує також вчителька Елеонора Скіпор.

Цікаву і навдивовиж неповторну сторінку в історію згаданого населеного пункту вписала польська громада, котра загалом компактно проживає на хуторі Аршиця.

Нащадки чадецьких гуралів, котрі, починаючи з 1803 року, переселились за часів Австро-Угорщини з території нинішньої Словаччини на Буковину, зуміли, заснувавши чадецькі поселення на території нинішніх Сторожинецького, Глибоцького районів та окремих повітів сусідньої Румунії, зберегти свою самобутню культуру до нинішніх днів.

Стали достоту популярними фестивалі «Буковинські зустрічі», котрі щорічно проводять у польському містечку Ястров’є чадецькі гуралі і де чи не першу скрипку відіграє фолькгурт з Аршиці «В’янечек» («Віночок»), керівник якого - заслужений працівник культури України та Польщі Марія Маліцька.

Центром духовності жителів Аршиці безперечно є костел Преображення Господнього, збудований на початку минулого століття, будівлю якого цьогоріч переоблаштовують.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, Email, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних