Як взаємодіяти з людьми, що пережили полон
Російсько-українська війна супроводжується системними порушеннями міжнародного гуманітарного права: ворог утримує наших полонених у нелюдських умовах, застосовує жорстокі тортури та психологічний тиск. Такий досвід глибоко впливає на людину – порушує базове відчуття безпеки, довіру до світу та інших людей, змінює сприйняття часу, простору і власних кордонів.
Після звільнення в людини можуть проявлятися симптоми депресії, тривожність, ПТСР, проблеми з пам’яттю, емоційна нестабільність, почуття вразливості й самотності. Унаслідок довготривалої травматизації також можуть розвиватися надмірний страх смерті, панічні атаки, проблеми з пам’яттю, увагою, труднощі з регуляцією емоцій, болючі спогади, нічні жахи тощо.
Тому у взаємодії з людьми, які пережили полон, важливо поважати тілесні й психологічні кордони, не торкатися її без дозволу, не ставити з порожньої цікавості болісних запитань, уникати будь-яких проявів контролю тощо.
Працівникам міграційної служби, які надають послуги з оформлення паспортних документів, чітко усвідомлюють: для людей, що пережили полон, навіть звичайна адміністративна процедура може бути емоційно складною. Очікування в черзі, перевірка даних чи уточнювальні запитання можуть сприйматися, як загроза чи повторення травматичного досвіду контролю. Проте доброзичливе ставлення, повага до людини, готовність підтримати та надати необхідну допомогу у максимально доброзичливий спосіб позитивно впливають на психо-емоційний стан відвідувача.
Ті, хто пережили полон – насправді люди великої сили духу, стійкості та жаги життя. Їхній шлях відновлення довгий й потребує підтримки, розуміння та поваги суспільства на всіх рівнях. Не зашкодити й натомість взаємодіяти максимально коректно, бути делікатними та уважними – завдання кожного з нас.
Більше інформації у «Довіднику безбарєрності» тут: https://lnk.ua/k4kjaQzNLи .
Управління ДМС у
Чернівецькій області
